Фрагмент из книги:
Наші пращури постійно спілкувалися з природою. Вона слугувала не лише задоволенню їхніх життєвих потреб, але й була для них ніби живою істотою, яка користувалася особливою любов'ю та пошаною. За нею спостерігали, до неї прислухалися, з нею радилися. Особливо цікавило сільських людей завбачення погоди. Спостережливі люди пильнували восени, які, скажімо, будують житла мурахи. Якщо ті, що гніздяться в полях та на сінокосах, зводять високі та гостроверхі купини, чекай великого паводка. Лісові ж мурахи прогнозували сувору зиму громіздкими й щільно вкладеними подушками.








